how can u face ur problem if ur problem is ur face (c)

My first attempt to prepare myself for coming back to Ukraine turned to be a fiasco. Trying to build some theoretical background, I googled “reverse cultural shock”, and five out of seven articles I found started with something like “It is not easy to come back to US after a year abroad”. And nothing like “How to Survive in Ukrainian Province if Your Heart Stayed on Gothenburg’s Archipelago”.

Read More

It ain’t me you’re lookin’ for, babe

“Шановні пасажири! Компанія Міжнародні авіалінії України та екіпаж бажають вам приємного та зручного польоту…”

– Та яке там зручного бля! Ноги не вміщаються, голову нікуди діти, Саня, ти таке бачив?

На два ряди позаду мене весело моститься парнішка з пакетом дьютіфрішного чогось. Трішки далі на нелюдських частотах вопить чийсь годовасік у гарнюніх смугастих шкарпетках. З іншого боку мама умовляє маленьку Фелісію хоч трішки посидіти.

– Felicia, sitta här! Sitta här hjärtat!.. Felicia, sitta!.. Nu!.. Феся!!! –  не витримує шведсько-СНД-шна мама, і тихо додає, – как же ты меня достала!

“…пристебніть ремені безпеки…” 

Через прохід від мене сидить Міша Педан. У 2009 році я перекладала на його семінарі з фотографії, приуроченому до трьохсотріччя Полтавської битви. Ну і ще багато всього дотичного до Швеції сталося в той рік, ага. У мене ниють плечі і жирний лоб, я морожуся від Міші, а він, мабуть мене і не пригадує.

– Я буду обед. Как хотите, а я буду обед, – виголошує категорично і в нікуди мій сусід з місця 21Е, і береться гортати меню. Все по 9 євро. Я подумки прикидую, що це однак дешевше, ніж те, що я заплатила за сім китайських вареників і скляну вермішель в аеропорту.

“…куріння заборонено протягом рейсу…”

Read More

Про глобальне скучання і побутовий сексизм

Мені дуже подобається назва тутешнього аеропорту – Ландветтер. Щоразу, коли я чую це слово, мені уявляється такий вітер, який стелиться по землі, здіймає стовпи пилу, ворушить вигорілу траву перед літньою зливою, пахне спекою і асфальтом. Або літаки, які так само, стелючись, відштовхуються від злітних смуг, і оці потоки теплого повітря над незрозумілими вогниками і розміткою, і зовсім поруч високі худі сосни. Ландветтер. Вітер по землі. Хоча насправді частина “vetter” походить від старо-шведського vittir, і означає вогонь. Що ж, вогонь по землі це теж дуже навіть.

Сьогодні в аеропорт Ландветтер ми відвезли нашу Анісочку. Салон убер-таксі пахнув точнісінько як салон таксі “Пчьолка” в Полтаві – сигаретами і 90-ми. Ми виїхали о 5.40 ранку. Дорогою я планувала поспати, але мене відволік синій туман, крізь який, як декорації, проступали скелі, і мініатюрні ферми, і парапети шосе, і ті самі високі худі сосни. Усе здавалося таким містичним, що хотілося затамувати подих і тримати, тримати, тримати цю мить, цей шлях, аж доки його не стане забагато, як свіжого повітря у весняний вихідний.

Read More

Inspiration: Bohuslän video

Промо-відео історичної провінції Богуслен у західній Швеції.

Богуслен: наш найкращий час – зараз.

Source: motenibohuslan.se

Inspiration: Öppna Dörren video

Відео з домашної сторінки організації Öppna Dörren (Відкриті двері), яка займається підтримкою культурної різноманітності у Швеції та допомогає новоприбулим жителям країни знайти нових друзів. Переклад аматорський.

“Тут є багато хорошого. Але є і погане – це контакти між різними групами. Наприклад, є ті з нас, які живуть тут давно, і знають як все влаштовано, і є ті з нас, які приїхали нещодавно. Може, це сором’язливість. А може, це так просто зручно. Попри те, що 64% усіх шведських керівників стверджують, що на робочому місці є культурна різноманітність, тільки 25% працівників відчувають це. У різних професіях це по-різному. Серед пекарів 53% – вихідці з інших країн, тоді як серед пожежників – тільки 2,5%. У вільний час не краще. У 30 найбільших комунах рівень сегрегації збільшився. Це означає, що ми зовсім не зустрічаємо людей іншого походження ніж наше власне. Але те, на що ми можемо впливати. Ми можемо змінити Швецію на краще для всіх. Так, що усі від цього виграють. Ти. І я. І підприємство. І суспільство.”

 

Source: ÖppnaDörren

Inspiration: This is Scandinavia video

Атмосферне відео від однойменного рекламного агенства в Гетеборзі.

“Це почалося як творчий відступ, пошук натхнення у скандинавській культурі й у тому, як вона на нас впливає. Ми хочемо лишатися там, звідки ми прийшли, і дати щось навзаєм нашому культурному грунту. Ми більше віримо у збереження нашої культури й природи, ніж у переслідування інтересів продюсерів і споживачів. Ми хочемо забезпечити тривалий громадський та індивідуальний внесок у розвиток суб-культур, і віримо, що громадська підтримка митців важлива для ствердження різномаїття, доступності і якості культури.

Наступного разу, коли вам буде цікаво чому у нас така міцна демократія, або чому у нас так багато класних музикантів – подумайте про це. Можливо, одне питання відповідає на інше.

Це – Скандинавія”

This is Scandinavia

Source: This is Scandinavia

Нобелівська сукня йолки

Нас сиділо шестеро на другому поверсі кав’ярні ДаМатео по вулиці Валлгатан. Всього таких кав’ярень у Гетеборзі три, і їх вважають дуже атмосферними. Сюди приходять шведи, або ті, хто хоче бути на них схожими. Пересічним розумом важко зрозуміти принади місця: нещасні два салата в меню, відвертий дисбалас між ціною і якістю круасанів, голі стіни, сірі столи зі штучного граніту, набір секонд-хендівських вінтажних стільців, запилені лампочки ілліча на стелі. Тріумф скандинавсього дизайну, короче. Тема. Концепт. Все, як я люблю. Несподівано для себе я знайшла цю додаткову кімнатку, де музика грала не надто гучно, і влаштувалася там писати драфт статті про Decision making.

IMG_8131

Read More

Необъяснимо, но факт

Швеція занурює мене у найнесподіваніші спогади дитинства – нелогічні й витиснуті підсвідомим у скриньку спаму. От хоча б олімпіади. Пригадуєте? Всі ходили на шкільні олімпіади. Були міські, обласні і всеукраїнські. Можна такий соціо-економічний зріз провести – скажи мені, на яку ти ходив, і я скажу де ти зараз. Ті, хто ходив на олімпіади з математики зараз найменш потерпають від курсу долара, бо вчасно стали айтішниками чи економістами. Олімпіадники з хімії чи фізики за великі гроші вивчилися у медвишах, і тепер на початку великого шляху до відшкодування затрачених коштів. Були ще олімпіадники з права, які виявлися придатними до мільйона інших справ, окрім права. Найбезнадійніших відправляли на олімпіади з ОБЖ. А оце нещодавно я зустріла дівчинку, яка була ла олімпіаді з… Праці! Шили вони щось там. Казала, прихватку не так вже й просто зістрочити, особливо там, де вигин пальця. Схильних до рефлексії дівчаток і хлопчиків, з якими ніхто не дружив, відправляли на олімпіади з мов.

Read More

Шведські квартири: погляд зсередини – 2

Кухня Кати

Ката – ще одна гречанка, з якою мене звела доля. Взагалі весь перший рік я проводила багато часу з греками, яких було в нашому класі аж шість чи сім. Я їх узагальнено назвала “Посольство Греції”, назва прижилася і згодом їх так називали всі. Ката з хлопцем жили у двокімнатній квартирі на Квіберзі – це така місцевість де ще часто бувають польські базарчики, і де, кажуть, можна купити нормальний творог і несолодкий оселедець. Хлопець Кати був не хто-небудь, а, по-перше, швед, а, по-друге, режисер. Він відзняв один фільм для дітей, їздив з ним по всяким фестивалям, а решту часу перебував у творчому пошуці. Сама ж Ката трохи фотографувала. Удвох вони складали враження типової мистецької пари – бестолкові, веселі й дуже добрі.

Read More

Шведські квартири: погляд зсередини

Я навіть не знаю, до чого це. Тут немає ніякої краси, і пізнавальної цінності, а фотки такі неякісні, що навтіь фільтри не допоманають. Але я страшенно люблю дивитися, як живуть інші люди. Що у них у ванній кімнаті, а що в холодильнику. Як вони застилають ліжко і що лишають на обідньому столі. Де вони працюють. Що у них видно з вікна. А тим більше, якщо це у Швеції. Тому красиві історії про скандинавський дизайн відставляємо в сторону для тих, у кого є гроші, а тут у себе я публікуватиму фотки з квартир моїх друзів, такими, якими я їх застала. І ні, вони про це не знають :)

Read More